Міжнародний день пам'ятників тa видатних місць

18 квіт. 2018
ей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року.

Із завоюванням Україною незалежності особливо гостро постало питання збереження пам’ятників національної історії та культури. І  23 серпня 1999 року вийшов Указ Президента України «Про День пам’ятників історії та культури». На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня— у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

 

На сьогоднішній день ситуація покращилася, але все одно пам’ятники, історичні місця й заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання або ж відбуваються штрафом. Людина, яка не усвідомлює цінності подібних речей, має мертву душу, адже її ніщо не пов’язує з рідною історією та культурою. В умовах сучасного темпу життя з його гонитвою за матеріальними цінностями, постала загроза зубожіння духовного.

Звичайно в цей день згадують про те, що кожна країна – це своя багатюща історія та культура. Кожна епоха залишає нам у спадщину якусь пам’ятку, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію, що, можливо, докорінно змінила життя держави, про певну визначну постать, що так чи інакше вплинула на становлення й розвиток країни.

Українська історико-культурна спадщина величезна, і формувалась вона протягом багатьох століть дякуючи різним народам. На території Українизбереглись сліди декількох культурно-історичних епох.

З часів первіснообщинного ладу дійшли унікальні залишки житла із кісток, петрогліфи (наскельні зображення) Кам’яної Могили, стародавні кам’яні скульптури; з культури скіфів і сарматів – багаточисельні кургани і городища. На півострові Кримзалишились руїни грецьких поселень. Давньоруська культура знайшла своє відображення в видатних архітектурних пам’ятниках Києва і Чернігова. Та хіба можна перерахувати все!

Ми подекуди й гадки не маємо, скільки пам’ятників європейського та всесвітнього значення збережено на території рідної країни. Охороною цієї величезної культурно-історичної спадщини займаються одиниці – фанатично віддані своїй справі люди. Їм не вистачає сил і коштів, тому хотілося б побажати більшої уваги й підтримки з боку держави в цілому та кожного громадянина зокрема тим, хто береже сьогодні історію, без якої, зрозуміло, немає й майбутнього…

Світ несказанно багатий на культурні пам’ятники та різні історичні визначні пам’ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас.

Вітаємо тебе зі святом! Бережи свою історію!