Сторінка музкерівника

 

 

 

 
Як впливає музика на дітей
 
Музична сприйнятливість у дітей проявляється дуже рано. Є дані, що свідчать, що музика впливає на дитину навіть у внутрішньоутробному періоді.

Маленькі діти, ще не розрізняючи змісту слів, реагують на звучання голосу,

на темброве фарбування звуку: замічено, наприклад,  заворожливий вплив на дітей тихого органного звучання.

Досвід показує, що діти до року позитивно реагують на музику м'яку, ніжну. Недарма споконвіків матері заколисують своїх дітей тихими колисковими наспівами.

Специфічність музичних реакцій у дітей раннього віку полягає в тім, що вони не стільки емоційні та психологічні, скільки фізіологічні: дитина відповідає на голосну музику й швидкий ритм рухами тіла, частішанням серцебиття й подиху.

Для багатьох сучасних популярних музичних творів характерно широке використання ритмічного компонента, різке акцентування ударних інструментів.

До того ж виконавська манера сучасних ансамблів часто відрізняється прагненням до голосного звучання. Багато закордонних вокально-інструментальних ансамблів звучать настільки голосно, що глухота стає чи ледве не професійною хворобою самих музикантів.

Часто молоді шанувальники цього жанру включають свої магнітофони й програвачі на максимальну гучність.

Така музика може несприятливо відобразитися на дитині, сприяючи підвищенню збудливості, порушенню сну. Маленьким дітям вона протипоказана! Твісти, рок-н-роли й інша так звана поп-музика, що часто й подовгу тішить вечірнє дозвілля молодих батьків, дитині, безумовно, шкідлива.

Навіть спокійну, мелодійну музику діти раннього віку повинні слухати недовго - 10-20 хвилин. По ранках це можуть бути пісні й танці живі, енергійні, зухвалі у відповідь рухові реакції. Увечері ж мелодії плавні, співучі, що допомагають дитині заспокоїтися, заснути.

Якою б не була музика, що звучить у кімнаті, де є маленька дитина, легкою або серйозною, вона повинна бути мелодійною, неголосною.

                

 

                  ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ДИТЯЧОМУ САДКУ.

 

  1.Виховувати у дітей інтерес до музики.

  2. Збагачувати музичні враження дітей, знайомлячи їх з різноманітними музичними творами.         

  3. Ознайомлювати дітей з елементарними музичними поняттями, навчати найпростішим навичкам у   всіх видах музичної діяльності –      слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах; щирості, природності і виразності виконання  музичних творів.

 4. Розвивати емоційну чутливість, сенсорні здібності та ладо-висотний слух, почуття ритму формувати співочий голос та виразність рухів.

 5. Розвивати творчу активність у всіх доступних дітям видах музичної діяльності: передачі характерних  образів в іграх та хороводах; використанні вивчених танцювальних рухів у нових, самостійно знайдених сполученнях; імпровізації маленьких пісень, розспівок. Формувати самостійність, ініціативу та прагнення застосовувати вивчений репертуар у повсякденному житті, музиціювати, співати, танцювати.

 

Кожен від природи музикальний

Талант – видатні вроджені якості, особливі природні здібності. Обдарований – теж, що і талановитий. Здібності – природна обдарованість, талановитість. Геній – вища творча здатність. Дослідниками психології і педагогіки вже не раз доведено, що чим людина молодше, тим вона універсальніше за своїми можливостями.

Маленька дитина, з одного боку, – «ще може все». Вона не розвинула одні сторони своєї психіки, одні групи здібностей за рахунок інших і не поставила собі кордону з власних своїх досягнень, як це буває з нами, дорослими.

Зрозуміло, що в просторі і часі одного людського життя, ніхто не може «стати всім», але в сприятливих умовах багато дітей можуть успішно проявити себе в різних видах творчості.

Для дитячого віку характерна креативність (прагнення до творчості). Дитина живе своїми образами, коли, щось робить вдома, а зокрема в нашому дитячому садку створені всі умови для розвитку талановитих дітей.

Для нас педагогів головне бачити в кожній дитині творця.

Музика завжди претендувала на особливу роль в суспільстві. У стародавні століття музично – медичні центри лікували від туги, нервових розладів, захворювань серцево – судинної системи. Музика підвищує працездатність і розумову активність мозку. Але головне, музикою можна впливати на емоційне самопочуття людини. Для цієї музики не існує нічого неможливого.

Необхідно лише бажати її слухати і вміти слухати.          

Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, бачити, відчувати, відчувати навколишній світ. Вона дозволила їй чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись до власного голосу, голосів птахів і тварин, таємничого шелесту лісу, листя і завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності та вміння чути народжувалася музикальність – природою дана людині властивість.

Можна нерідко чути: «Мабуть, моя дитина пішла в батька, у неї зовсім немає музичного слуху. Досить поширена формула визначення причини відсутності здібностей сина чи дочки. Однак все насправді інакше.

Якби походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти, покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря – письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків

Кожен від природи музикальний. Оточуюче середовище ростить і живить особистість. Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це значний ефект у формуванні її музикальності.

Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток якомога раніше.

 

 

 

 

 

                  НАВЧАННЯ МУЗИЦІ       

 

    Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей. Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.

Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.

Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці. Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.

 Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.


 

 

 

 

 

  Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.

Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.

      На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним “баченням” ніби наносить “візерунки” на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.

      Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.

      “Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.

      Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати.  Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.


 

 

 

 

ЧИСТОТА ІНТОНУВАННЯ, ЩО ЦЕ?

      Музичні педагоги при оцінці співу дітей використовують термін «чистота інтонування». Кажуть, наприклад, інтонація у дитини не чиста, або «чистота інтонування залишає бажати кращого». Що це означає?

Чисто інтонувати - це означає, співати без фальші.

       Коли ви граєте на якомусь інструменті і одночасно співаєте, треба слухати себе і стежити за тим, щоб звук інструменту і голос зливалися. Доводиться свідомо керувати своїм голосом і пристосовувати його до звучання інструменту. Якщо з інструменту витягується високий звук, потрібно постаратися зробити свій голос тоненьким (наприклад, як у мишеняти) і послухати, чи добрався він до високого звуку інструменту, з'єднався з ним в узгодженому звучанні. Якщо на інструменті зіграли низький звук, потрібно зробити навпаки, опустити голос, нехай він буде більш «товстим», низьким. Головне, завжди себе слухати і контролювати. Це дуже важ-но.

       Не варто засмучуватися, якщо відразу не виходить виконати пісню чисто. Для успіху потрібен час, вправи в розвитку звуковисотного слуху і, звичайно, регулярні заняття співом. І завжди пам'ятайте: перш ніж проінтонувати (проспівати) звук пісні, важливо правильно почути його і найточнішим чином повторити голосом.

 

 

 

 

Як розвивати музичні здібності дитини?

Музика для малюка – чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли в дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість.

Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільникам? Коли і як прилучати малят до музики? Цій багато інших запитань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо.

На думку вчених музичний розвиток починається дуже рано. Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому ще й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спершу ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме цього прагне. А як люблять трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, в яких багато музики!

Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманітній діяльності, яку організує з дитиною дорослий: під час занять співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на інструментах.

Насамперед треба розвивати емоційну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій (характер) пісень та інструментальних п’єс. Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисовувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала.

Ось ви ввімкнули програвач чи магнітофон. Подивіться, як поводиться дитина під час слухання музики, чи захоплена вона твором, який слухає. Про це можна судити за її позою, рухами, мімікою, жестами. Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту. Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка тощо.

Щоб посилити сприймання музичного твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліплені.

Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

 

 

 

 

 

У дитини свято!         

    У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань. Ось декілька порад:

    Будуйте розваги так, щоб діти "грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує хлопців краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).

    Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.

    Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв.

    Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагнете продемонструвати гостям всю придуману програму.

    Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження.

    Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.

    Придумайте кілька справ для "пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотнім.                                                                                         

    Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в "Море хвилюється” або "Зіпсований телефон”.

    Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах.

    Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.

 

                                                                       

    ігри для дітей на святкування дня народження

 

Існує дуже багато дитячих ігор, які допоможуть розважити маленьких гостей. Пропонуємо до вашої уваги деякі з них:

 

Болото

Для проведення цієї гри треба достатньо місця. Гра проводиться у формі змагання. Діти можуть змагатися як індивідуально, так і командами.

Визначають лінію старту та лінію фінішу — між ними «болото». Кожній дитині роздають по два альбомних чи газетних аркуші. Переходити «болото» можна, наступаючи на один із них, а інший перетягуючи, ніби з купини на купину. Діти починають гру за сигналом. Хто першим дійде, той і переможе. На лінію старту діти повер­таються бігом.

Ускладнення гри: хто вступив ногою у «боло­то» — вибуває з гри.      

 

Покажи слова

Діти стають кружка. Обирають ведучого. Він загадує слово і тихо говорить на вухо своєму сусідові. Почувши слово, дитина має за допомогою міміки та рухів показати його іншим гравцям так, щоб вони здогадалися, що вона зображує. Не мож­на ставити навідні запитання, проте той, хто показує слово, може «передати» його своєму сусідові по колу, і тоді останній має показати це слово. Якщо ніхто з гравців не зміг зобразити сло­во, то це має зробити сам ведучий, коли до нього дійде черга. Роль ведучого переходить до гравця, який зумів зрозуміло показати слово.

 

Фанти

Діти складають у коробку ведучого які-небудь невеликі предмети-фанти. Потім іменинник стає спиною до ведучого. Ведучий бере один з пред­метів у руки та запитує: «Що робити тому, кому належить цей фант?». Іменинник має вигадати ^   і       ШВ^^^^^И    завдання для господаря фанта: прочитати вірш,

затанцювати, прокукурікати тощо. Щоб отрима­ти свій фант, його господар має виконати зав­дання.

 

Знайди мене

Дорослі заздалегідь ховають у кімнаті різні пред­мети чи невеличкі іграшки-призи. Дітям загадують загадку. Той, хто правильно відповів, починає по­шук призу. Дорослі допомагають йому: якщо дити­на знаходиться далеко від захованого предмета, кричать «холодно!», а якщо зробила рух у напрям­ку того місця, де лежить заховане — їй кажуть «тепло, ще тепліше, гаряче!».

 

Будь уважним

   Діти стають у шеренгу. Ведучий стає перед ни­ми і пропонує        торкатися рукою тієї частини тіла, яку він називатиме. Ведучий    називає по черзі вухо, шию, ніс, лікоть, коліно, але при цьому  спеціально плутає гравців: називаючи ніс, закриває вуха тощо.  Хто із дітей помиляється — вибуває з гри. Виграє той, хто  залишиться останнім.

 

Коло компліментів

Дітям пропонують сказати комплімент для тієї дитини, яка сьогодні святкує день народження. По­вторювати комплімент, який уже було виголоше­но, не можна.

 

 

 

 

 

Лето - счастливое время!

Лето, отпуск — время, свободное от работы,— для вас, родителей, пожалуй, единственная  возможность побыть вместе с детьми. Все вы, мамы и папы, живете напряженной трудовой жизнью, в которой ребенку подчас не остается места. Дети часто видят вас уставшими, погруженными в свои нелегкие взрослые заботы.

И вот вы свободны, вы наконец надолго вместе и  можете  путешествовать, играть, гулять. Счастливое время...

Большинство родителей спрашивают, чем и как заниматься с детьми летом. Как совместить приятное  с полезным? Особенно беспокоит родителей перерыв в музыкальных занятиях.

Детей не надо специально тормошить, их не надо увеселять, им не нужна ваша активная «культурная программа».

Чтобы процесс освоения детьми мира был естественным, надо на время забыть о своей ведущей роли и сделаться ведомыми.

Отойдите  в сторону и посмотрите на собственных детей: вот они бегут с песчаного откоса, разбегаются, падают, кубарем скатываются с горы, вздымая песок и, разумеется, пачкая одежду, но как они счастливы, как сияют их лица! Вот они пытаются плавать, фырчат, надувают щеки, ныряют в том месте, где им по колено. Для вас дождь — помеха для прогулок, для детей — событие!

В теплое время года, согласитесь, детей домой не затащишь. Да и полезны прогулки на свежем воздухе. Предоставьте часть времени для самостоятельной игры и общения с другими детьми, но обязательно позанимайтесь с малышом и сами. Почитайте сказку, спойте песенку, дайте послушать любимую музыкe.

                                               Лето пахнет земляникой,

                                               Тёплым дождиком, клубникой.

                                               Пахнет лето огурцами

                                               И душистыми цветами,

                                              Серебристою рыбёшкой,

                                               И прохладною окрошкой.

                                               Лето пахнет синим морем,

                                               Хвойным лесом, чистым  полем,                                                              Яблоками и грибами,

                                               И созревшими хлебами,

                                               А ещё пчелиным мёдом,

                                               Увлекательным походом,

                                               Мятой, клевером, полынью,                       

                                               Ароматом груш и дыни.

                                               Много запахов у лета,

                                               Не расскажешь до рассвета,

                                               Лето очень вкусное

                                               И ничуть не грустное.

 

 

 

 

ЗАСПІВАЙТЕ ДИТИНІ КОЛИСКОВУ…

       Для гармонійного фізичного та емоційного розвитку малюка, для його гарного самопочуття, як повітря потрібен здоровий сон. Кожна мама знає, як іноді складно буває вкласти малюка спати і тут на допомогу приходить колискова. Саме з маминої пісні, із маминого слова починається людина, починається її виховання. Звичайно, малятко, ще не все розуміє, але не варто обмежуючись простим „а-а-а”, адже мама – це перша людина, яка може показати дитині красу оточуючого світу, навчити її гармонії.  
     
 Колискова, не тільки допомагає дитині заспокоїтись та заснути, вона ще підвищує його      розумові здібності, налаштовує на хвилю щастя, гарного настрою. Відкриває величезний світ  природи, вчить любові до всього живого, до своїх рідних, рідного краю. Мамин голос, до  якого дитина звикла ще в утробі, стає ніби то його власним внутрішнім голосом, даруючи  почуття впевненості та захищеності. Він неголосно та ніжно кличе в дім сон та дрімоту,  зичить дитині здоров’я.                    

     Материнська колискова — це саме той оберіг, який  захищає від усього лихого. Наші    прадіди вірили, що від „вроків” та дитячого плачу, найкращі  ліки – це колискові, що  нагадують магічні молитви.

 

Котику сіренький,

Котику біленький,

Котик волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота.
 
       Психологи, вважають, що час перед сном, найважливіший в процесі виховання, все почуте перед сном має для дитини особливе значення. Людина, яка вкладає спати, має найбільший авторитет у дитини. В маминих піснях, стільки позитиву, частинка її серця, ніякі записи не можуть відтворити, душевного тепла та того дива, коли поєднуються ніжні слова та проста мелодія, зникають сльози на щічках та приходять солодкі сни.                                        
     
       На жаль, сучасні мами, намагаючись бути «в темі» новітніх методик виховання, майже не знають народних колискови. А, між іншим, це неоціненний скарб, що дістався нам у спадок від предків. Так що, вкладаючи немовля спати, не забувайте заспівати йому пісню. Мелодія наповнить душу крихітки любов’ю та добром, захистить від хвороб та всіляких негараздів, подарує почуття щастя… І з маленької щасливої дитини обов’язково виросте щаслива людина.
                         

                        ЗАСПІВАЙТЕ ДИТИНІ КОЛИСКОВУ!    


1
2
3
4
5
6